Гімн села Куп'євате

(Слова Євгенія Лопатюк)

Заховались в вишнях чепурненькі хати,
Зріють абрикоси у моїм саду,
Це – моє єдине рідне Куп’євате.
Де іще на світі я таке знайду ?

Приспів:
Куп’євате моє. Куп’євате.
Шир ланів і роздолля садів.
Куп’євате моє . Куп’євате.
Я навіки тебе полюбив.

Вийшли ми не з панства і царського роду,
Та від цього мало маємо журби.
Ми нащадки славні добрих хліборобів,
Не цурались зроду оранки й сівби.

Приспів.

А у тім далекім 22-ім році
В нас створили другу трудову артіль.
Люди працювали тут на хлібнім полі
І у літню спеку і у заметіль.

Приспів.

Збіглися над ставом верби кучеряві,
Липова алея вітами шумить.
І стоїть в долині рідне Куп’євате,
Де нам гарно вчитись, і співать, і жить.